Гніздови́й наря́д — оперення молодих птахів до першої линьки.
Гніздови́й паразити́зм — специфічний спосіб турботи про потомство, коли самка підкладає запліднені яйця в чужі гнізда.
Гніздові́ коло́нії — скупчення особин одного або декілької видів птахів на гніздуванні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
їздовий — а/, е. Признач. для їзди (у 1 знач.). Їздові коні. || у знач. ім. їздови/й, во/го, ч. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними … Український тлумачний словник
їздовий — [йіздови/й] м. (на) во/му / доув і/м, мн. доув і/ … Орфоепічний словник української мови
їздовий — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
безгніздовий — а, е. Який не має, не використовує гнізда … Український тлумачний словник
квадратно-гніздовий — а/, е/. При якому насіння або бульби (під час садіння) розміщують на певній віддалі один від одного у поздовжньому та поперечному напрямку … Український тлумачний словник
алфавітно-гніздовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
безгніздовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гніздовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
квадратно-гніздовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
поїздовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
